{POPUP_CONTENT}

Статьи и обзоры

Все статьи
Про зміни у нормативних актах, що регулюють діяльність банківської системи

Верховною Радою України 17.06.2014 в першому читанні був прийнятий ряд змін до нормативних актів, що регулюють діяльність банківської системи.  Проект закону № 4938 від 27.05.2014 серед іншого передбачає зміни, що безпосередньо стосуються всіх учасників міжбанківського ринку. Так,  Закон України «Про Національний банк» пропонується доповнити статтею, що дає визначення маніпулюванню на грошово-кредитному ринку та визначає заходи впливу щодо суб’єктів ринку, причетних до маніпулювання на ринку.

Громадська організація «ЕйСіАй - Україна» вважає, що прийняття вказаних змін в частині регулювання грошово-кредитного ринку, з огляду на існуючий рівень розвитку ринку та відсутність прозорих ринкових індикаторів, що могли би виступати джерелом інформації для учасників ринку під час укладання угод, є несвоєчасним. Визначення маніпуляції в запропонованому вигляді є некоректним, тому що будь-яка угода двох учасників ринку за суб’єктивною оцінкою Національного банку України може стати приводом для безпідставних звинувачень у маніпулюванні ринком.

Надання Національному банку України, як державному регулятору банківського сектору, права тимчасово обмежувати окремі види банківської діяльності  на підставі суб’єктивної оцінки, загрожує стабільності на фінансовому ринку та суперечить інтересам вкладників та інших кредиторів банку, негативно вплине на  фінансовий стан підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю – як імпортерів, так  і експортерів, що буде мати негативний соціальний ефект. Зазначені нововведення можуть привести до обмеження роботи банків, що створить низький внутрішній споживчий та інвестиційний попит, виникнення кризи неплатежів та невчасного виконання зобов’язань банків перед вкладниками.

Зазначена позиція викладена у зверненні Громадської організації «ЕйСіАй - Україна» до Голови Верховної Ради України Турчинова О.В., Заступника Голови Верховної Ради України Кошулинського Р.В. та до всього складу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  Фурсіна І.Г., Клімова Л.М., Яценка А.В., Риженкова О.М., Мартиняка С.В., Ляшка О.В., Пінчука А.П., Булах В.В., Єдіна О.Й., Кайди О.П., Бєлькової О.В. з проханням внести поправки до Проекту закону № 4938 від 27.05.2014, якими виключити ст. 62 та ст. 62з Закону України “Про Національний банк України”.

            Громадська організація «ЕйСіАй – Україна» зазначає, що у законопроекті шляхом доповнення Закону новою ст. 62 пропонується визначити зміст поняття «маніпулювання на грошово-кредитному ринку», а у новій ст. 621 встановити відповідальність за маніпулювання на грошово-кредитному ринку. Аналіз положень, які характеризують поняття «маніпулювання на грошово-кредитному ринку», дозволяє зауважити, що їх зміст не повною мірою відповідає принципу юридичної визначеності, ясності і недвозначності правових норм, оскільки не містить завершеного правового механізму його реалізації, що не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.  Адже визначені  у новій статті  62 Закону ознаки маніпулювання на грошово-кредитному ринку значною мірою базуються на гіпотетичній складовій та суб’єктивних оцінках, що на практиці призводитиме до ускладнення встановлення факту маніпулювання фінансовою установою та, відповідно, до виникнення конфліктних ситуацій між банком та регулятором.

Зокрема,  до  «маніпулювання на грошово-кредитному ринку» пропонується відносити дію фінансової установи, яка полягає в  «здійсненні (намаганні здійснити)  фінансовою установою операцій з торгівлі іноземною валютою, внаслідок яких курс гривні до іноземної валюти, попит, пропозиція чи об’єм торгівлі іноземною валютою відхилилися від рівня чи підтримувалися на рівні, що суттєво відрізняється від рівня, який би сформувався без таких операцій». На погляд Громадської організації «ЕйСіАй - Україна», однозначно встановити факт такого маніпулювання буде досить складно, оскільки критерії його встановлення будуть суб’єктивними та досить суперечливими. 

Певні складнощі також можуть виникнути при практичному застосуванні положень проекту, згідно з якими до дії, що вважатиметься маніпулюванням на грошово-кредитному ринку, належить  «поширення фінансовою установою завідомо неправдивої інформації через засоби масової інформації, мережу Інтернет або будь-якими іншими способами, внаслідок чого курс гривні до іноземної валюти, попит та/або пропозиції іноземної валюти, обсяг торгівлі нею, процентні ставки, попит, пропозиція або обсяг угод на міжбанківському кредитному ринку відхилилися від рівня чи підтримувалися на рівні, що суттєво відрізняється від рівня, який би сформувався  без поширення такої інформації». Зокрема, у проекті та поданих до нього документах не визначається, яким чином саме ця конкретна інформація, яка поширена в тому чи іншому засобі масової інформації  певною фінансовою установою, суттєво вплинула на зміну показників кредитного ринку.

Крім того Громадська організація також вважає дискусійною пропозицію, згідно з якою «дії, що вчиняються Національним банком та органами державної влади, пов’язані з виконанням покладених на них законами України повноважень, не є маніпулюванням на грошово-кредитному ринку», адже їх наслідки можуть бути такими ж, як і при «маніпулюванні на грошово-кредитному ринку», проте в такому разі відповідні посадові особи не нестимуть відповідальності за відповідні дії.

На сьогодні в Україні відсутній організований грошово-кредитний ринок, всі параметри угод, що укладаються на ринку, є предметом переговорів між двома суб’єктами ринку, які виступають сторонами угоди. При цьому сторони кожної окремої угоди не володіють інформацією щодо курсів і ставок, за якими укладалися угоди всіма іншими учасниками ринку, умови за якими можуть значно відрізнятися в кожному окремому випадку. Визначення курсів і відсоткових ставок за цими угодами залежить від багатьох чинників, зокрема попиту і пропозиції, ліквідності ринку на момент укладання угоди, порядку розрахунків, наявності взаємних кредитних лімітів. Враховуючи значну сегментацію міжбанківського ринку, непропорційний розподіл ліквідності в банківській системі, високу волатильність валютних курсів і ставок, та брак взаємних кредитних лімітів неможливо в даний час визначити єдиний курс або рівень відсоткової ставки що повністю задовольняє потребам всіх учасників ринку.

Застосування терміну «маніпулювання» є обґрунтованим лише за наявності організованого  фінансового ринку, на якому існують прозорі механізми визначення поточних ринкових цін,  всі учасники діють в єдиних умовах та мають гарантію проведення розрахунків за укладеними ними угодами.

Прийняття законопроекту в нинішньому вигляді несе значні ризики для банківської системи, він суттєво змінить умови, у яких працюватимуть банки, порушить права фінансових установ та їх акціонерів, завдасть шкоди всій банківській системі України.

Суб’єктивність критеріїв визначення порушень, а також те, що запропоновані заходи впливу неспівмірні з вказаними порушеннями, все це створить широкі можливості зловживання для посадових осіб, які здійснюють перевірку діяльності банків.